МИ РОДУ КОЗАЦЬКОГО ДІТИ
Є й нам про що згадати...
Пісне, душу возвелич.
Ой була в нас ненька-мати,
Запорізька славна січ.
З давніх давен запорозькі козаки свято оберігали образ святої Богородиці Покрови. Ця ікона супроводжувала й оберігала їх у далекій дорозі.
Чому, власне, образ Покрови так припав до вподоби запорожцям. Справа в тім, що Пресвята Богородиця була своєрідним символом і покровителькою не тільки козацтва, але й України. Ось чому на її честь 14 жовтня, себто на Покрову, на Запорожжі було освячено січову церкву. Від початків козаччини Богородиця була покровителькою та берегинею козацького війська, а з часом – і всіх українських збройних формувань.
Ось чому щорічно 14 жовтня – в день Покрови Пречистої Богородиці, ми відзначаємо День Українського козацтва.
Напередодні свята у Бахмацькій гімназії на загальному зібранні відбулася посвята учнів у козачата, джури та молоді козаки. Посвята відбувалася за певним ритуалом і скріплювалась присягою. Перед посвятою юні козачата ознайомились із життям козаків, їх заповідями, побутом та звичаями, що панували на Запорізькій Січі, а потім продемонстрували свої знання про козаків.
Вступаючи до лав козацтва, перед обличчям своїх друзів, перед рідною землею та пам’яттю звитяг козаків, гімназисти урочисто поклялись, що вивчатимуть історію і традиції українського народу, готуватимуть себе розумово, фізично і морально, щоб чесно і віддано служити українському народу в ім’я становлення незалежності та процвітання нашої держави.
Гімназистів прийняли до лав козачат, джур та молодих козаків члени козацької старшини та вручили їм пам’ятки-присяги. Під час урочистої посвяти у козачата звучали пісні та вірші про Україну та козаків.
Такі заходи, безсумнівно, виховують у молоді почуття гідності, честі та любові до Батьківщини.
Отаман Козацької республіки «СІЧ»
Максим Сергієнко
| 
